Бережанський замок — пам'ятка оборонної архітектури в м. Бережани Тернопільської області (Галичина).
Збудований родиною Сенявських у 16-18 ст. Замковий костел Святої Трійці (1554) - родова усипальниця Сенявських.
Бережанський замок (1554), іменований «Східним Вавелем», вважають найвизначнішою захисною спорудою епохи Ренесансу.
Обширна територія, що нині міститься в межах міського парку, обгороджена кам'яним муром.
На відміну від інших твердинь, Бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду.
Реконструкція зовнішнього вигляду Бережанського замку
Бережанський замок (2004)
1570 року замок був додатково розбудований і зміцнений.
У 1619—1622 роках італійські архітектори перебудували замок за новоголландською системою, розробленою Ґійомом Л. де Бопланом. Навколо замкових валів заклали додаткові бастіонні фортифікаційні укріплення. Було зведено 4 бастіони. В'їзд до замку влаштовано через равелін. Підступи до замкових укріплень були захищені водою.
Замок мав форму п'ятикутника з 4 оборонними вежами (три з них збереглися дотепер). За периметром замку йшли не оборонні мури, а житлові будинки.
До замку вела оздоблена кам'яною різьбою в'їздна брама з перекидним ланцюговим мостом.
Внутрішнє подвір'я було влаштоване у формі італійського палаццо.
1620 року татарські чамбули, що снували в околицях Бережан, навіть не наважились штурмувати міські укріплення.
У 17 ст. у східній частині замку збудували палац, який за пишне оздоблення порівнювали з краківським Вавелем.
У 18 столітті замок був відомий своєю збіркою живопису, частини якої тепер зберігаються у різних музеях України.
Юліуш Словацький у своєму творі «Ян Білецький» писав:
Бжежанський пан в околиці чарівній
Оселю мав. Там поміж двох потоків
Розкішний замок у красі предивній
Каплиця й башти зводились високі.
Напис на південній брамі
Над його південною брамою було написано: «Вельможний пан Миколай Сенявський, воєвода Руський, гетьман війська, староста галицький та коломийський вибудував цей замок з тесаного каменю власним коштом на похвалу Всемогутньому Богові і на оборону вірних християн року 1554».
Бережанський замок (2004)
Бережанський замок (2005)
Фортеця у 1933 році
Табличка при брамі Бережанського замку (2005)
Замковий костел з двома каплицями
Як писав Б.Лепкий, «…на замку прегарна, з тесаного каменю каплиця, з дорогоцінними пам'ятниками та саркофагами Сенявських…».
Костел Святої Трійці споруджено 1554 року в південно-західній частині замкового двору. Стильова еклектика залишила сліди і на ньому — як наслідок частих перебудов. З 1619 року, після смерті Адама Єронима Сенявського, його дружина збудувала одну бокову каплицю, в якій влаштовано саркофаг Адама Єронима та (пізніше) саркофаги його синів Миколи, Олександра, Прокопа. Ці саркофаги виконані відомими тогочасними різьб'ярами, відповідно голландцем і німцем за походженням, Генрихом Горстом та Яном Пфістером. В 2-й пол. XVII ст. добудовано з північно-східного боку костьолу ще одну каплицю. Весь цей культовий комплекс акумулює в собі суміш трьох архітектурних стилів — готика і ренесанс з елементами бароко. Ідентична стилістика прослідковується у внутрішньому оформленні костьолу та щодо розміщених у ньому скульптурних пам'яток.
Доля будівлі органічно пов'язана з долею замку. Руйнація пам'ятки триває вже майже два століття. Спроби її реставрації у 1870-х рр. не дали бажаних результатів. Адже замковий костел в архітектурній своїй концепції невіддільний від всього комплексу. І при реставрації тільки костьолу, без ідентичного впливу на замок, втрачається цілісна єдність цього архітектурного комплексу; стан же укріплень аж ніяк не сприятиме позитивному історичному тлу, центральною спорудою якого буде костел.
20 століття
Бережанський замок після завершення бойових дій Першої світової війни справляв враження майже цілковитої руїни. Власник замку та Фарного костелу Якуб Потоцький (нащадок Станіслава Потоцького) був не в змозі утримувати архітектурний комплекс власним коштом. 1921 року Потоцькі вирішили передати його в державну власність. Тож 1925 року замок перейшов на баланс Польської держави.
Було законсервовано замкові мури, проведено аматорські розкопки. Все це проводилося фактично під контролем командування 51-го піхотного полку прикордонних стрільців, дислокованого в Бережанах з грудня 1921 р. Не дивно, що 1933 року командиру полку полковнику Станіславу Бідацькому надали звання почесного громадянина Бережан.
Військове командування передбачало відновлення замку за його станом на 1775 рік. Але коштів бракувало, а потім плани обірвала Друга світова війна.
Замок у добу незалежності України
Стан замкової каплиці та подвійного надгробка Миколи (вгорі) та Ієронима Сенявських на 2004 рік
Заклики до збереження та відновлення замку, а також реконструкційні пропозиції, на практиці втілені не були. З 1999 року Бережанський замок віднесено до переліку архітектурних об'єктів України, що підлягають відновленню. Але реальних дій наразі не було. Відновлювально-ремонтні роботи йдуть дуже повільно за браком коштів.
Внаслідок такої ситуації в травні 2011 р. частина замкового муру завалилася.
Починаючи з 2009 р., в червні відбувається Фестиваль Бережанського замку.
Мої фото замку - все як є:
